Збільшити зображення, не забуваючи про його призначення
Почніть із розмірів для доставки та кадрування, а потім обчисліть, скільки пікселів насправді доступно. Збільшення зображення додає пікселі; воно не гарантує відновлення деталей, відсутніх у джерелі. Хороший результат — той, що відповідає призначенню, зберігаючи елементи, які мають залишатися точними. Отже, розділіть три рішення: композицію після кадрування, потрібний розмір і обробку збільшення. Працюйте з копією та порівнюйте кілька деталей, перш ніж застосовувати налаштування до цілої серії.
Визначте фінальний формат у зручних одиницях
Для екрана насамперед запитайте розміри в пікселях і співвідношення ширини до висоти. Для друку додайте фізичний розмір, очікувану щільність зображення та вимоги постачальника, зокрема можливі вилітні поля. Щільність 300 пікселів на дюйм може бути вимогою проєкту; це не універсальне значення, яке слід нав'язувати, не знаючи призначення.
Photoshop розрізняє розміри в пікселях, фізичний розмір і роздільну здатність. Корисна формула: пікселі = дюйми × пікселі на дюйм, де 1 дюйм = 2,54 см. Зміна лише щільності без передискретизації не створює деталей: вона змінює співвідношення між наявними пікселями та розміром друку. Записуйте ці значення окремо, щоб не видавати просту зміну метаданих за покращення зображення.
Обрізайте перед оцінкою доступного запасу
Виберіть передбачуване співвідношення сторін, а потім розмістіть об'єкт усередині. Збережіть робочу версію, яка дозволяє повернутися до початкового кадрування. Кадрування прибирає пікселі: саме збережена частина, а не початковий розмір файлу, визначає обсяг збільшення. Також перевірте, чи заголовок, логотип або об'єкт не торкається зони, яку буде обрізано під час доставки.
Якщо вам потрібно створити кілька форматів, перегляньте кожен, перш ніж запускати пакетну обробку. Горизонтальна композиція не стає автоматично хорошим вертикальним плакатом. Ви можете вирішити змінити макет або вибрати інший варіант, а не посилювати збільшення. Контактний аркуш допомагає порівняти ці варіанти перед фінішною обробкою.
Обчислений приклад: з пейзажного до квадратного
Ілюстративний приклад: зображення 3000 × 2000 пікселів має стати квадратом 2400 × 2400 пікселів. Квадратне кадрування, що використовує всю висоту, зберігає 2000 × 2000 пікселів. Отже, коефіцієнт збільшення становить 2400/2000 = 1,2: кожен вимір зростає на 20 %. Кількість пікселів зростає з 4 000 000 до 5 760 000, тобто на 44 %.
Ці 1 760 000 додаткових пікселів не означають, що відновлено стільки ж оригінальної інформації. Їх обчислює вибрана обробка. За 300 пікселів на дюйм файл на 2400 пікселів відповідає 8 дюймам, тобто 20,32 см зі сторони. Якщо ваше замовлення вимагає іншого розміру, перерахуйте, виходячи з його реальної вимоги. Не беріть до уваги початкові 3000 пікселів завширшки після того, як ви їх усунули кадруванням.
| Етап | Розміри | Кількість пікселів |
|---|---|---|
| Джерело пейзажне | 3000 × 2000 | 6 000 000 |
| Квадратне кадрування | 2000 × 2000 | 4 000 000 |
| Запитана доставка | 2400 × 2400 | 5 760 000 |
| Коефіцієнт на кожен вимір | × 1,2 | × 1,44 за площею |
Порівняйте обробку на трьох чутливих зонах
Підготуйте копію цільового розміру, а потім огляньте зону контурів, зону текстури та зону з текстом або важливою деталлю. Зберігайте однакові розміри для порівняння результатів: більша версія, показана меншою на екрані, може здаватися штучно чіткішою.
Photoshop пропонує кілька методів передискретизації, зокрема опції, призначені для збільшення, і автоматичний вибір. Документація також описує метод найближчого сусіда, придатний для деякої графіки з різкими краями або піксель-арту. Назви методу недостатньо, щоб вибрати для всіх зображень. Зробіть спробу на своєму контенті, подивіться на небажані ефекти та збережіть вибране налаштування. Якщо ви використовуєте інше програмне забезпечення, перевірте його опції у використовуваній версії, а не шукайте приблизну відповідність назв.
Захистіть тексти, логотипи та точну інформацію
Контролюйте літери одну за одною, коли їхній вміст має значення. Акцентуація може зробити слово контрастнішим, але водночас закрити внутрішній простір літери або деформувати цифру. Порівнюйте з відомим джерелом тексту, логотипа чи етикетки. Уявна читабельність не доводить точність.
Коли елементи компонування ще існують як текст або векторний рисунок, зберігайте їх у цій формі та компонуйте в остаточному розмірі, а потім перевіряйте експорт. Для тексту, сфотографованого в сцені, не замінюйте його, не вирішивши явно щодо ретуші та її точності. Якщо інструмент пропонує згенерувати чи відтворити деталі, ставтеся до них як до результату, який потрібно перевірити, а не як до певного прочитання нечитабельної інформації. Для документа, точність якого критична, знайдіть краще джерело.
Перевіряйте контури й текстури у двох масштабах
За 100 % шукайте ореоли навколо контурів, зламані діагоналі, повторювані текстури, нерівні заливки та ділянки, що стали надто гладкими. Порівнюйте джерело й результат на тих самих елементах, зважаючи на різницю в розмірі. Не додавайте різкості лише для того, щоб зробити кожну зернину видимою: переконлива текстура може вимагати збереження м’яких переходів.
Потім подивіться на зображення в розмірі його публікації. Для екрана розмістіть його в запланованому макеті; для друку, якщо можливо, підготуйте пробний відбиток відповідно до вимог виробництва. Порівняння зблизька слугує для виявлення дефектів, а підсумковий вигляд — для оцінки їхньої значущості. Результат може здаватися привабливим у мініатюрі, але давати надто жорсткі контури в масштабі використання.
Перевіряйте експортований файл, а не лише документ
Перевірте розміри вихідного файлу, співвідношення сторін, його орієнтацію та елементи поблизу країв. Перевірте текст після експорту, особливо коли зменшення чи додаткове стиснення є частиною постачання. Відкрийте файл у відповідному інструменті перегляду та порівняйте його з затвердженою версією.
Якщо зображення містить прозорість, перевірте контури на кількох запланованих фонах; посібник з альфа-композитингу детально описує це приймання. Щодо кольору, зберігайте потрібні налаштування та зверніться до посібника з узгоджених кольорів. Не накопичуйте послідовні перетворення без причини: виходьте знову зі своєї робочої версії, щоб створити нову поставку. Хороший попередній перегляд у редакторі не виключає помилки формату чи зміни, внесеної під час експорту.
Знати, коли змінити джерело чи композицію
Припиніть спроби, коли збільшення погіршує необхідний елемент: дрібний текст, очікувано точне обличчя, конкретний візерунок чи текстуру продукту. Корисними рішеннями можуть бути більше джерело, новий знімок, рендер у правильному розмірі, менш щільне кадрування або макет, що показує зображення меншим. Жоден відсоток збільшення сам по собі не гарантує прийнятного результату.
Для серії затвердіть кілька показових випадків перед партією та збережіть винятки. Занотуйте джерело, кадрування, підсумкові розміри, програмне забезпечення й налаштування обробки, а потім прийнятий експорт. Посібник з експорту проєкту допоможе організувати цей зворотний зв’язок. Так ви зможете виправити призначення, не переробляючи всю підготовку й не плутаючи пробний варіант із затвердженим файлом.
Ваші запитання.
Чи покращує зображення перехід від 72 до 300 пікселів на дюйм?+
Ні, якщо кількість пікселів залишається незмінною. Пов’язаний фізичний розмір змінюється; щоб додати пікселі, потрібне передискретизування, а потім перевірка результату.
Чи збільшувати до чи після кадрування?+
Визначте кадрування, перш ніж обчислювати потребу. Працюйте оборотно, щоб зберегти повне джерело, якщо композиція зміниться.
Чи може інструмент точно відновити розмитий текст?+
Не робіть із цього припущення. Перевіряйте символи за надійним еталоном або отримайте краще джерело; правдоподібна деталь може залишатися хибною.